Инструктажи и беседы по БЖД

І. Особиста гігієна та профілактика вірусних захворювань

Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Профілактика туберкульозу

Поліомієліт

Ротавірусна інфекція

ІІ. Цивільна безпека

Пам'ятка щодо першочергових дій у разі виявлення або застосування вибухових пристроїв

Тероризм

Міни та вибухонебезпечні предмети

Правила поведінки з незнайомими людьми

ІІІ. Правила дорожнього руху

IV. Профілактика дитячого травматизму

Як захиститись від комарів, комарів та ін. надокучливих комах?

Що робити, якщо вкусила змія?

Що робити коли людина тоне, провалившись під лід?

Правила поведінки поблизу лінії електропередач при виявленні обірваного електричного дроту

V. Протипожежна безпека

Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1 : головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках — блювота і понос.

Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.

Як попередити зараження грипом типу А/H1N1?

- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; - обмежити відвідини місць великого скупчення людей; - часто провітрювати приміщення; - часто мити руки з милом;

- прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

- уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;

- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;

- якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.

Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?

- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;

- виключається переведення дітей із групи в групу;

- припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;

- в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;

- приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;

- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;

- необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);

- на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;

- персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини);

- особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром.

- на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип ?

- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;

- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;

- хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.

- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;

- не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;

- особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;

- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;

- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;

- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;

- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;

- мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;

- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;

- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;

- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);

- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки  лікар!

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою ?

- Прискорене або утруднене дихання.

- Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.

- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.

- Висока температура тіла. Відмова дитини від пиття

-. Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.

- Надмірне збудження дитини або поява судом.

- Поява блювоти, частого рідкого стільця.

- Скарги дитини на сильний головний біль.

Профілактика туберкульозу

Туберкульоз – інфекційне захворювання людини, тварини, риб, яке викликається бактерією туберкульозу (паличкою Коха).
Туберкульоз не має «адреси», «посади», не має «паспорта», не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для усіх.
Туберкульозом захворіти може кожен!
Як показали проведені дослідження, сьогодні має місце недостатня інформованість населення України з питань профілактики, лікування та боротьби з туберкульозом. Щоб зупинити та перемогти туберкульоз усі мають зрозуміти, що без обізнаності населення про туберкульоз, боротьба з ним приречена на невдачу.
Джерело інфекції – хвора людина (на відкриту бактеріальну форму туберкульозу), 55 видів птахів, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, ґрунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живе, розмножується та зберігається збудник туберкульозу. Туберкульозна паличка вражає всі органи і системи людського організму.
Шляхи передачі. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, рідше харчовим, контактно-побутовим шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.
Збудник туберкульозу дуже стійкий до впливу навколишнього середовища: у ґрунті зберігається до 1-2 років, у виличному пилу – до 10 діб, річковій воді – до 5 міс., в умовах кімнатної температури (темному місці) залишається життєздатним протягом 4 міс., при розсіяному світлі – до 1,5 міс. Ультрафіолетове проміння вбиває його через 2-3 хв., кип’ятіння – протягом декількох хвилин.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ: 

- кашель понад 2 тижні; 

- підвищена температура тіла;

- утруднене дихання; 

- біль у грудях; 

- поганий апетит; 

- постійна слабкість; 

- безпричинна втрата ваги; 

- підвищена пітливість, особливо вночі; 

- кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі). 

На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній. Усі ці симптоми можуть бути проявами інших захворювань, але перш за все треба думати про туберкульоз.

Коли туберкульозні бактерії потрапляють в організм людини з нормальним станом імунітету, активне захворювання найчастіше не розвивається. Людина інфікована, але здорова!
Найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет. На стан імунітету впливають: нераціональне харчування, зловживання алкоголем, тютюном, наркотична залежність, ВІД/СНІД, важкі фізичні та психічні навантаження, стрес, наявність хронічних захворювань, погані умови життя. Високий ризик захворіти мають діти, особливо раннього віку (їх імунна система ще не сформована) та люди похилого віку (через вікове ослаблення імунітету). Для профілактики туберкульозу обов’язково необхідна вакцинація дітей (на 3-5 день у пологовому будинку) і їх ревакцинація – 7 і 14 років. ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ при умові раннього виявлення, ефективного лікування та дотримання рекомендацій лікаря. Туберкульоз не виліковується – якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично, зловживати алкоголем, наркотичними засобами, внаслідок чого розвивається така форма туберкульозу (хіміорезистентна), яка не піддається лікуванню протитуберкульозними препаратами. Не займайтесь самолікуванням! Жодні відомі народні засоби не можуть вилікувати туберкульоз. Їх можна використовувати як доповнення до основного лікування після консультацій з лікарем.

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ 

1. Якщо Ви більше 2 тижнів почуваєтеся погано, Вас турбує кашель, маєте знижений апетит, підвищену температуру, пітливість, особливо вночі, задуху, кровохаркання НЕГАЙНО зверніться до свого дільничного лікаря-терапевта. Головне – вчасно звернутися за допомогою. 2. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим більше шансів у хворого на повне вилікування.
3. Своєчасно виявлений хворий, що одержує повноцінне лікування, через 6-8 тижнів не є джерелом інфекції. Вчасно розпочате лікування є запорукою повного вилікування.

Категорично забороняється переривати лікування!

1. При порушенні режиму лікування хвороба переходить у хронічну форму, яку вилікувати дуже важко.
 2. Навіть коли людина почуває себе добре, варто один раз на два роки пройти флюорографічне обстеження.
3. Один раз на рік флюорографічно обстежуються особи з так званої «групи ризику» щодо туберкульозу (хворі на часті пневмонії, цукровий діабет, виразкову хворобу шлунку та 12-палої кишки, ВІЛ-інфіковані та інші).
4. Щоб не захворіти на туберкульоз в умовах епідемії необхідно повноцінно харчуватись, не мати шкідливих звичок, займатись спортом і загартовуватись, проводити більше часу на свіжому повітрі, утримувати квартиру в чистоті, частіше провітрювати.
5. Провокують захворювання надмірне захоплення вегетаріанством, зловживання різними дієтами.
6. Уникайте покупок продуктів тваринництва, які не пройшли ветеринарного обстеження (особливо на стихійних ринках). Строго дотримуйтесь правил особистої гігієни при використанні молока і м’яса, надійно піддавайте їх термічній обробці. Не купляйте молочні продукти, фасовані у нестерильний, раніше вживаний пластиковий посуд.

ЯКЩО ХВОРИЙ ВДОМА 

1. Хворий на туберкульоз стає джерелом захворювання своїх рідних, особливо дітей.
2. Негайно госпіталізувати хворого з відкритою формою туберкульозу.
3. Особам, що проживають разом з хворим, негайно звернутись до лікаря.
4. Якщо хворий не госпіталізований: - виділити окрему кімнату або окремий куток і відгородити ширмою; - обов’язково ізолювати дітей від хворого; - хворому обов’язково виділити: окреме ліжко, постіль, білизну, посуд, засоби особистої гігієни, які після забруднення знезаражують, а постіль і носильний одяг прасують; - хворий вдома повинен мати дві індивідуальні плювальниці; - хворий туберкульозом під час кашлю повинен прикривати рот і ніс серветкою, що значно зменшить кількість інфекційних краплин, які потрапляють у повітря.
5. Особливу увагу звертайте на дотримання хворим правил особистої гігієни.

Поліомієлі́т

    Поліомієлі́т (від дав.-гр. πολιός — сірий, дав.-гр. µυελός — мозок і лат. itis — запалення; застаріле — дитячий спинномозковий параліч) — гостре інфекційне захворювання, яке спричинює поліовірус. Хвороба здатна перебігати з ураженням ЦНС, з виникненням парезів і паралічів, іноді закінчуватися смертю захворілого.

     Вірус поліомієліту поширюється від людини до людини через фекалії та слину, особливо через заражену їжу та воду. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до п'яти років. Поліомієліт невиліковний, але його поширенню можна запобігти шляхом вакцинації. Вакцину від поліомієліту вводять декілька разів, і вона захищає дитину на все життя.

    ВООЗ відносить поліомієліт, який спричинює дикий вірус, до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть становити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я. 

     Збудник поліомієліту (poliovirus hominis) належить до групи пікорнавірусів родини ентеровірусів (кишкових вірусів) та існує у вигляді 3 незалежних типів (I, II і III). Розміри вірусу — 8—12 нм, містить РНК. Стійкий у зовнішньому середовищі (у воді зберігається до 100 діб, у випорожненнях — до 6 міс), добре переносить замороження, висушення. Не руйнується травним соком та антибіотиками. Культивується на клітковинних культурах, характерна цитопатогенна дія. Гине при кип'ятінні, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекуючих засобів.

        Джерело інфекції — людина (хвора або носій, що переносить зараження безсимптомно); збудник виділяється через рот (декілька діб), а потім із випорожненнями (декілька тижнів, а іноді й місяців). Зараження може відбутися повітряно-крапельним шляхом, але частіше — при потраплянні до рота активного вірусу (через забруднені руки, їжу). Механічним переносчиком вірусу можуть бути мухи.

         Захворюваність поліомієлітом переважає у літньо-осінні місяці. Частіше хворіють діти від 6 місяців до 5 років. Більшість захворювань пов'язано з вірусом типу I.

        Перенесене захворювання залишає після себе стійкий, типоспецифічний імунітет.

Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка носоглотки або кишечника. Під час інкубаційного періоду вірус розмножується у лімфатичному глотковому кільці (мигдалики) та кишечнику, регіонарних лімфатичних вузлах, проникає укров та досягає нервових клітин в центральній нервовій системі, викликаючи її ураження (особливо рухових клітин передніх рогів спинного мозку та ядер черепно-мозкових нервів). Нервові клітини зазнають дистрофічно-некротичних змін, розпадаються та гинуть. Менш виражених змін зазнають клітини мозкового стовбуру, підкоркових ядер мозочка та ще в меншій мірі — клітини рухових ділянок кори головного мозку та задніх рогів спинного мозку. Часто відмічається гіперемія та клітинна інфільтрація м'якої мозкової оболонки. Загибель 1/4—1/3 нервових клітин в потовщеннях спинного мозку веде до розвитку пареза.         Повні паралічі виникають при загибелі не менше 1/4 клітинного складу.

         Після закінчення гострих явищ, загиблі клітини заміщуються гліозною тканиною з виходом у рубцювання. Розміри спинного мозку (особливо передніх рогів) зменшуються: при однобічному ураженні відмічається асиметрія. У м'язах, іннервація яких постраждала, розвивається атрофія. Зміни внутрішніх органів незначні — у перший тиждень відмічається картина інтерстиціального міокардиту.

Ротавірусна інфекція

      Ротавірусна інфекція - гостре вірусне захворювання, яке характеризується проносами, блюванням, слабкістю, підвищенням температури тіла.

     Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається фекально-оральним шляхом під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих рота вірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлоги, меблі, одяг тощо). Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж 30 днів після інфікування.

       Ротавірусне захворювання може мати легку форму перебігу – водяниста діарея при цьому триває декілька днів, при тяжкій формі захворювання спостерігається блювання, жар. Інкубаційного періоду триває 1-3 дні. Для ротавірусної інфекції характерний гострий початок — різке підвищення температури (близько третини пацієнтів мають підвищену температуру тіла до 39 гр.С), нудота, іноді біль в животі, часте блювання, сильний пронос, випорожнення — яскраво-жовті, водянисто-пінисті. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або після епідемії грипу, за що ротавірусне захворювання отримала в народі неофіційну назву «кишковий грип». Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, як правило, зникають через 3-7 днів

      Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним з яких є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу.

     Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів особистої гігієни, щоб запобігти зараженню. Особи, що наглядають за хворими, повинні часто мити руки, обробляти руки антисептичними засобами. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання.

Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявленнi, або застосування вибухових пристроїв

У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій (надалі ВП), у першу чергу необхідно:

         - негайно повідомити старшого начальника про виявлення характерних ознак ВП, місце його знаходження , час виявлення та особу, яка виявила;

         - викликати спеціаліста-вибухотехніка через чергову частину МВС чи МНС України;

         - у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі чи території, що знаходиться під контролем;

         - оперативно виконувати всі рекомендації спеціаліста-вибухотехніка.

Характерними ознаками, що вказують на можливу наявність ВП, можуть бути:

         - виявлення в громадських місцях чи транспорті валіз, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власника;

         - отримання адресатом поштового відправлення, вміст якого чи відправник йому невідомі;

         - наявність у виявлених предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, навчально-імітаційних, сигнальних, освітлювальних, піротехнічних виробів чи їх елементів;

         - наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму;

         - наявність у виявленому предметі запаху бензину, газу, розчинника, паливно-мастильних матеріалів, хімічних речовин тощо;

         - наявність диму, що виходить з предмету;

         - наявність у виявленого предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;

         - надзвичайно велика маса виявленого предмета и (наприклад, невідповідність ваги коробки цукерок, банки від кави, блокнота та інше);

         - нестандартний засіб виготовлення посилочної тари;

         - наявність будь-якого додаткового контракту предмета з об’єктами навколишньої обстановки;

         - наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів, закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

         - наявність стороннього сміття, порушення ґрунту, покриття на газонах, тротуарах за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб.

При виявленні підозрілого предмета сурово забороняється самостійно проводити з ним будь-які дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати та ін.).

Примітка: Треба пам’ятати, що марна трата часу при загрозі вибуху може призвести до людських жертв!

Как вести себя при угрозе взрыва

Взрыв может произойти при различных обстоятельствах:

- в результате техногенной катастрофы;

- при транспортной аварии;

- из-за неосторожного обращения с газом, взрывчатыми веществами, пиротехникой;

- в результате действий террористов.

Взрывы могут быть различной мощности, но в любом случае они представляют большую угрозу для жизни и здоровья человека, поэтому так важно знать, как правильно вести себя в такой ситуации.

Об угрозе взрыва можно судить по следующим признакам:

- появление бесхозного предмета (свёртка, пакета, сумки, портфеля) в машине, на лестнице, в общественном транспорте или квартире;

- натянутая проволока или шнур;

- провода или изоляционная лента, свисающая из-под машины;

- на природе - выделяющиеся участки свежевырытой земли.

При обнаружении подобных признаков следует немедленно сообщить о них органам милиции, отойти на безопасное расстояние и ни в коем случае не трогать ничего самостоятельно!

Если вы знаете или догадываетесь, что в ближайшее время может произойти взрыв, то надо попытаться найти подходящее укрытие.

Помните: наибольшую опасность при взрывах представляют собой осколки, которые могут разлетаться на очень большое расстояние - на 100-150 и более метров. Чтобы защититься от оcколков, нужно спрятаться за какой-нибудь преградой. Это может быть стена дома, бетонный забор, тротуарный бордюр и вообще любое достаточно крепкое сооружение.

Ни в коем случае нельзя прятаться за пластиковыми, деревянными или стеклянными сооружениями, а также за рекламными щитами - при взрыве они разлетятся на осколки.

Если нет времени спрятаться, падайте на землю там, где вы стояли (ногами в сторону центра взрыва), закройте лицо и голову руками.

Когда вы почувствуете, что взрывная волна прошла, не пытайтесь сразу встать. Сначала осторожно пошевелите руками и ногами, убедитесь, что всё в порядке. После этого поднимайтесь на ноги и постарайтесь как можно быстрее покинуть место взрыва!

Тероризм 

Однією з серйозних загроз сьогодення є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.
1. Якщо ви опинились у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не були ними знайдені, необхідно: 
Øзберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;
Øяк можна тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцезнаходження;
Øне наближатись до дверей та вікон;
Øчітко виконувати інструкції та команди правоохоронців; сховати свої документита візитні картки
2. Почувши про початок антитерористичної операції необхідно: 
Øлягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;
Øчітко виконувати команди співробітників антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів
3.У разі захоплення терористами як заручника необхідно: 
Øне провокувати своїми діями терористів на насильницькі дії;
Øна вимогу терористів негайно віддати їм особисті речі;
Øне реагувати на провокаційні дії терористів; не чинити опір озброєним террористам

Міни та вибухонебезпечні предмети 

 Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів.Цей жах триває і зараз.Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст.
До вибухонебезпечних предметів належать:
Øвибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів
Øбоєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: бойові частки ракет, авіаційні бомби, артилерійські боєприпаси (снаряди, міни), інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни), ручні гранати, стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо),
Øпіротехнічні засоби: патрони, вибухові пакети, петарди;
Øракети (освітлювальні, сигнальні)гранати, димові шашки.
Øсаморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають
 У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою  
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. ЗАБОРОНЕНО
Øнаближатися до предмета;
Ø пересувати його або брати до рук;
Ø розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
Øрозпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет приносити предмет додому, у табір, до школи.
Øне допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт

Правила поведінки з незнайомими людьми

Однією з найбільш серйозних небезпек, що постійно підстерігає дітей і підлітків, може стати зустріч із небезпечними незнайомцями - людьми схильними до злочинних дій, психічно неврівноваженими, а також тими, хто перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Серед них можуть бути ґвалтівники, грабіжники, хулігани, убивці, маніяки та ін. Для того, щоб уникнути такої небажаної зустрічі, а якщо вона все ж таки відбулася, то зберегти своє життя й здоров'я необхідно знати й завжди дотримуватися простих й у той же час досить ефективних правил поведінки:

·     Пам'ятайте, що небажана зустріч із небезпечним незнайомцем найбільш ймовірна влітку, в період з 21.00 до 1.00, узимку з 19.00 до 24.00. Місцем цієї зустрічі може бути пустельна вулиця, парк або сквер, запущений двір, гаражі, лісопосадки, привокзальні райони, під’їзд житлового будинку, ліфт тощо.

·     Не вступайте у розмови з незнайомими людьми на вулиці, в міському транспорті, інших місцях, а у випадку коли поблизу немає інших людей не відповідати навіть на запитання незнайомців і при цьому не боятися виказати погане виховання. 

·     Якщо незнайомці проявляють наполегливість в установлюванні контакту з вами необхідно терміново тікати від них. А якщо вони вас переслідують, необхідно голосно кричати й звати на допомогу.

·     У випадку застосування незнайомцем фізичної сили, активно пручайтеся й голосно кричіть, “Рятуйте!”

·     Не приймайте подарунків й особливо любих видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.

·     У разі нападу кличте на допомогу. Кричить голосно “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуйте всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою.

·     Не сідайте в незнайому вам машину.

·     У ситуації, коли фізично сильніші за вас незнайомі люди вимагають у вас гроші або речі - віддайте їм те, що вони хочуть, при цьому постарайтеся їх запам'ятати й відразу ж повідомите про те, що трапилося в поліцію, за телефоном 102.

Як захиститись від комарів, кліщів та інших надокучливих комах?

Збираючись на природу, одягни одяг, який тісно облягає твоє тіло. Светр повинен бути заправлений всередину; на ногах обов'язково шкарпетки; на голові — хустка чи капюшон.
Повернувшись з лісу, відразу оглянь своє тіло, обстеж всі зморшки на шкірі. Найкраще кліща видно на сонці.
• Якщо тебе вкусив кліщ, повідом про це дорослих — сам ти не впораєшся з цією проблемою.
• Виривати кліща, що присмоктався, ні в якому разі не слід — «голівка» зостанеться в шкірі і викличе запалення, що більш небезпечне, ніж сам укус. Краще притиснути до кліща пляшечку зі спиртом чи одеколоном, і кліщ відпаде сам.
• Якщо, граючись на горищі, ти помітив гніздо ос, не експериментуй! Швиденько, але спокійно, без зайвих різких рухів, втікай.
• Оса, як і бджола, що повзає по твоїй руці, ніколи не укусить, якщо ти її не потурбуєш.
Мухи пробують їжу ногою. Упевнившись, що речовина їстівна, муха своїм запахом «повідомляє» іншим родичам про знахідку, на яку злітається вже велика компанія.Ця сіро-чорна істота довжиною 10 мм не сосе кров, не кусає, але надзвичайно неприємна своєю надокучливістю. Вона небезпечна тим, що сідає не лише на харчові продукти, але й на різні нечистоти, відкладаючи там яйця, і тому може переносити дуже небезпечні хвороби.
Ґедзі — це великі мухи (2—3 сантиметри в довжину) . Самка просто осліплює людину чи тварину, намагаючись залізти їм в очі, щоб насмоктатися крові, відкласти яйця під шкіру жертви. Ґедзі наносять велику шкоду тваринництву: різко зменшуються надої молока; корови та коні, виведені з терпіння надокучливими комахами, інколи починають лютувати, кидаються в гущавину кущів, залізають у воду, можуть при цьому травмувати і людину. Укуси ґедзів не лише дуже болючі, але й небезпечні. Адже ґедзі є переносниками таких хвороб, як сибірська виразка, поліомієліт.
Як кусаються комарі, знає кожний, але не всі знають, що робити це вміють лише самки. Комарі ж харчуються лише нектаром квітів. Якщо самка не зможе насмоктатися крові, потомства в неї може й не бути.
Молодість свою комарі проводять у воді, а зрілість — в повітрі. Самка відкладає малюсінькі яєчка в якусь водойму, де нема течії. З яйця виходить схожа на черв'ячка личинка. Щоб добути собі їжу, за добу вона проціджує крізь себе цілий літр води. Дихає личинка через трубочку, яка знаходиться у неї на «хвості» і виставлена над водою. Дуже небезпечний малярійний комар. Він є переносником хвороби малярії.

Що робити, якщо вкусила змія?

Передусім роздивись місце укусу, де залишились сліди від зубів:
— якщо там тільки дві смужки тонких дрібних подряпинок, то це означає, що змія не отруйна;
— якщо в кінці цих смужок є одна чи дві червоні точки, справа гірша. Це проколи від іклів отруйної змії. І чим раніше постраждалого буде доставлено до лікарні, тим краще для нього.
Ознаки враження:
— спочатку укус гадюки викликає тільки легкий біль і печіння;
— потім біль посилюється, місце укусу починає швидко набрякати та червоніти;
— з'являється запаморочення, слабкість, нудота.

Що робити, коли людина тоне, провалившись під лід?

В період потепління та ожеледиці, а також в місцях, де прорубано чимало ополонок, по кризі ходити не слід. Є небезпека провалитися під лід.

Якщо ти став свідком цього нещасного випадку, то:

— ні в якому разі не біжи до потерпілого по кризі — ти теж можеш опинитися у льодяній купелі;

— якщо можеш, кинь йому кінець мотузка, або простягни палицю, весло, жердину;

— допоможи дістатися берега. Коли ти не впевнений у своїх силах і не можеш зробити це сам — якомога швидше клич на допомогу дорослих.

Запам'ятай!

Рятувальник повинен підбиратися до потерпілого поповзом!

— Якщо ти сам опинився в крижаній воді, дій самостійно, не розгублюйся:

— розкинь руки в сторони, щоб вони лежали на кризі;

— грудьми чи спиною намагайся обпертися об край ополонки;

— ногами впирайся в протилежний їй бік і, лежачи, підсувайся до берега у той бік, звідки прийшов; — вибравшись на лід, відкотись від ополонки та швидко підповзай до берега.

Перша допомога людині, що провалилася під лід.

Пам'ятай, що як від переохолодження, так і від обмороження людина може померти. Тому якомога швидше викликай швидку допомогу. До приїзду лікарів необхідно: загорнути потерпілого в щось сухе і тепле;

— дати гаряче питво;

— якщо людина не дихає, терміново починають робити штучне дихання та масаж серця.

— Впевнившись, що потерпілий допомогу прийняв (найкраще, коли він обмотає себе мотузком), повільно відповзай назад.

— Коли опинишся в безпечному місці, повільно підтягуй людину до берега.

— Якщо ти не впевнений в своїх силах — не ризикуй. Біжи по допомогу.

Трапляється, коли поруч нема жодних предметів для рятування. Тоді на кригу ланцюжком лягають 2-3 дорослих чоловіків і наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги. Перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо.

Правила поведінки поблизу лінії електропередач, при виявленні обірваного електричного дроту

Небезпечно наближатися до обірваного електричного дроту. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

-- залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

-- користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

-- вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

-- торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

-- використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.