пятница, 30 сентября 2016 г.

Урок пам’яті "Бабин Яр: без права на забуття"

            Під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941 – 1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших радянських людей, що не схилили голови перед ворогом. 
        Акцію знищення єврейського населення німецьке командування організовувало блискавично й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу – Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів (завдовжки – 2,5 км, завглибшки – від 10 до 50 метрів), де можна було б заховати тисячі трупів. По усьому місту було розміщено оголошення російською, українською і німецькою мовами, де усьому єврейському населенню було наказано зібратися 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської до 8 години ранку з документами та цінними речами. За невиконання наказу – розстріл.
        Оскільки розстріляти всіх прибулих за одну добу не встигли, пунктами для тимчасового утримання використовували приміщення військових гаражів. На вулиці Лагерній (нині вулиця Дорогожицька) розстріляли наступного дня. За два дні 29 – 30 вересня 1941 р. зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля за участі частин верх мату (6-ї армії) та Київського куреня української допоміжної поліції під командуванням Петра Захвалинського розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. До 11 жовтня 1941 року було розстріляно ще близько 17 000 євреїв.

Микола Бажан, вражений трагічними подіями, виразив обурення в рядках вірша:

В землі не скрилось, тліном не взялось 
Витке і ніжне золото волось, 
Блищить на мокрій твані крутоярів 
Розбите скло старечих окулярів, 
І дотліває, кинутий набік,
Закровлений дитячий черевик.


Вітання переможців

Вітаю!
Команду "Болгарські перці", яка посіла ІІІ місце в літньому конкурсі "Знаємо, можемо, робимо!" міжнародної освітньої онлайн-платформи "Міксіке"


вторник, 13 сентября 2016 г.

Прангліміне

До уваги учасників онлайнового змагання з усного математичного рахунку  "Прангліміне"

Змагання 2016-2017 українського етапу змагань відбуватимуться в три етапи:
I етап Статичний триатлон 1:      13 жовтня - 10 листопада 2016
II етап Статичний триатлон 2:    11 листопада - 30 листопада 2016
III етап Улюблений триатлон:     1 грудня - 20 грудня 2016
Регіональні фінали: з 21 грудня до 30 січня 2017
Національний фінал: 4 березня 2017 (м.Дніпро)

понедельник, 12 сентября 2016 г.

День комп'ютерника та програміста

День комп’ютерника і програміста
День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного - на 13 вересня.
Найчастіше слово «програмування» і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки з персональним комп’ютером, проте це не так. Практично кожен електронний пристрій - від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів з програмним управлінням - свого часу пройшли через руки фахівців з програмування.
Ми щогодини стикаємося з плодами праці програміста. Дивимося ми телевізор, чи слухаємо радіо, чи розмовляємо по телефону - ми користуємося тим, що створив програміст. Мабуть, жодна професія не охоплює так широко сфери нашого життя.
І хоча поки що це свято цілком і повністю віртуальне, плоди труда наших славних програмістів вельми і вельми реальні. Значення професії програміста у повсякденному житті важко недооцінити. Цей рід діяльності стає все більш масовим і, в той же час, символізує авангард сучасного суспільства.
В 2016 році День комп’ютерника і програміста припадає на 12 вересня.